Яготинська районна організація

Профспілка проти законопроєкту № 13120 щодо формування мережі ліцеїв

adminng — Thu, 03 Apr 2025 12:40:31 GMT

Профспілка працівників освіти і науки України спрямувала звернення до Комітету з питань освіти, науки та інновацій ВРУ та народних депутатів України, членів комітету, з приводу законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв», реєстраційний № 13120.

Законопроєкт, який розроблено народними депутатами України С. Бабаком, С. Колебошиним, Р. Грищуком, О. Коваль, Н. Піпою, Р. Горбенком, О. Бондаренком, О. Лис, О.Аліксійчуком, С. Швецем, М. Тищенком, Б. Кицаком, М. Павлюком, О. Бакумовим, тобто й членами комітету, на думку Профспілки, би мав сприяти законодавчому забезпеченню гарантованого Конституцією України отримання дітьми нашої держави повної загальної середньої освіти без будь-яких непродуманих, штучних перешкод, зокрема з метою економії бюджетних коштів.

У зверненні наголошено, що при щорічному збільшенні показників ВВП, видатки на галузь освіти зменшуються, складаючи на 2025 рік лише приблизно 4,4% від його обсягу при гарантованих не менше 7%.

Законопроєктом пропонується з 1 вересня 2027 року:

підвищити мінімальну кількість учнів у класах ліцеїв до 24 учнів з 5 учнів;
запровадити поділ класів на групи при вивченні окремих навчальних предметів у 10-12 класах, забезпечивши як обов'язкову умову, функціонування ліцею, створення в ньому не менше 12 груп учнів одного року навчання під час вивчення окремих предметів за трьома профілями на рівні профільної середньої освіти;
припинити фінансування з державного бюджету здобуття повної загальної середньої освіти в комунальних закладах освіти, що не відповідають визначеним законом вимогам;
відмежувати початкову школу від ліцеїв.

Передбачено, що поділ класу може відбуватися не більш як на три групи з кількістю учнів не менше 8 осіб, а наповнюваність класу не може перевищувати 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту в очній або вечірній формі.

Місцевій владі доручено затвердити та подати до 1 вересня 2025 року МОН плани формування мережі комунальних ліцеїв, виходячи з цих нормативів, а в разі незатвердження чи неподання до 1 вересня 2026 року, право на таке затвердження передбачається надати Кабінету Міністрів України.

Тобто такі вимоги щодо створення ліцею з урахуванням поділу на групи не менше 8 учнів означають, що в класах одного року навчання має бути не менше 96 учнів, а це – 4 класи з мінімальною наповнюваністю не менше 24 учнів.

Тому ліцей матиме право на існування та державне фінансування, якщо в 10-12 класах буде чотири паралелі одного року навчання, в яких будуть навчатися не менше 288 учнів.

Ці нормативи унеможливлять утворення класу, тобто й ліцею, якщо учнів, які здобувають профільну середню освіту в очній (денній) або вечірній формі, буде менше навіть на 1 особу, тобто їх буде 95.

Тому у зверненні наголошено, що такі нововведення призведуть до реалій, що в жодній сільській та селищній громадах навіть при їхніх рішеннях об’єднатися для створення ліцею для учнів, які проживають у навколишніх населених пунктах, не буде його створено.

Це унеможливить отримання дітьми повної загальної середньої освіти за місцем їхнього проживання. З такими нереальними, відірваними від життя, цифрами, стане неможливим створення ліцею з державним фінансування оплати праці педагогів навіть у невеликих містах.

Підкреслено, що підвезення дітей з сіл та селищ до ліцеїв у міста непристосованим транспортом нашими дорогами, стан яких відомий всім, їх проживання у гуртожитках, так званих пансіонах, без батьків та сімей, не лише не поліпшить умов здобуття учнями освіти, а навпаки призведе до їх погіршення, як і якості освіти в цілому, а також спричинить загрозу здоров’ю дітей та небезпеку їхньому життю.

Профспілка застерігає, що:

концентрація ліцеїв у містах та їх укрупнення призведе до масового звільнення вчителів 10-11 класів у сільських та селищних школах;
учителі будуть позбавлені можливості заробляти й утримувати свої родини;
у містах виникне дефіцит педагогів через зростання кількості груп у класах;
погіршиться доступність повної загальної середньої освіти для дітей із сільської місцевості;
з'являться серйозні логістичні проблеми з підвезенням вчителів на роботу та додому;
умови здобуття освіти для учнів можуть суттєво погіршитися через необхідність проживання далеко від родин.

Профспілка не підтримує ідею про конкурсний відбір на посади педагогічних працівників, зокрема вчителів, окрім керівників ліцеїв.

Привернуто увагу народних депутатів, що згідно зі статтею 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток повної загальної середньої освіти, гарантій якої треба дотримуватися навіть в умовах воєнного стану, бо освіта є основою розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави, а стаття 22 Конституції України забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів допускатися звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому Профспілка вимагає зняття з розгляду законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв» (№ 13120), норми якого є нереальними для їх виконання, віддаленими від життя та потреб громадян України на здобуття повної загальної середньої освіти в закладах загальної середньої освіти за місцем проживання.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Підписано Меморандум про співпрацю між Профспілкою та Освітнім омбудсменом

adminng — Wed, 02 Apr 2025 11:55:19 GMT

Профспілка працівників освіти і науки України та Освітній омбудсмен підписали Меморандум про співпрацю, спрямований на захист прав освітян та здобувачів освіти, поліпшення умов праці та навчання, а також розвиток соціального діалогу. Документ підписали Голова Профспілки Георгій Труханов та Освітній омбудсмен Надія Лещик.

Основні напрями співпраці:

захист трудових, соціально-економічних та освітніх прав – спільна робота над удосконаленням законодавства щодо оплати праці, трудових відносин та соціальних гарантій освітян;
підтримка здобувачів освіти – сприяння рівному доступу до якісної освіти, боротьба з дискримінацією та булінгом;
поліпшення умов праці та навчання – створення безпечного та комфортного освітнього середовища;
соціальний діалог – проведення спільних ініціатив, круглих столів, семінарів та конференцій із розв’язання актуальних освітніх проблем;
громадське інформування – поширення важливої інформації через ЗМІ, соціальні мережі та офіційні платформи, популяризація правопросвітницьких ініціатив.

Механізми реалізації:

консультації та спільні робочі групи;
визначення контактних осіб для ефективної координації;
організація заходів із залученням громадських організацій та експертів;
участь в обговоренні законодавчих ініціатив та нормативно-правових актів.

Сторони наголосили на важливості партнерства та соціального діалогу задля розвитку освіти в Україні. Підписання цього документа – важливий крок у посиленні впливу освітянської спільноти на законодавчі процеси та ефективному захисті прав освітян і здобувачів освіти.

Пресслужба Профспілки працівників освіти і науки України

Урядові пріоритети освітньої політики: основні акценти

adminng — Fri, 28 Mar 2025 12:00:44 GMT

Протягом останніх двох років державне фінансування галузі освіти і науки в Україні значно збільшувалося, що дозволило реалізувати низку важливих ініціатив та підтримати ключові напрями освітньої політики. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів 18 березня 2025 року.

Серед основних напрямів — розвиток очного навчання, модернізація інфраструктури шкіл, підтримка реформи Нової української школи, профільної та професійно-технічної освіти, а також забезпечення безоплатного шкільного харчування.

У межах політики «школа офлайн» понад 100 тисяч учнів повернулися до очного навчання з вересня 2024 року.

У 2025 році на облаштування укриттів у школах передбачено 6,2 млрд грн, з яких 3,8 млрд вже розподілено на реалізацію 60 проєктів.

Також виділено 1,6 млрд грн на закупівлю понад 600 шкільних автобусів для забезпечення доступу учнів до освітніх закладів. Транспорт закуповується у вітчизняних виробників.

Фінансування реформи НУШ у 2025 році перевищує 2 млрд грн. Окрему увагу зосереджено на підготовці до впровадження профільної освіти з 2027 року. На матеріально-технічне оснащення шкіл у цьому напрямі розподілено 500 млн грн.

Продовжується реалізація програми безкоштовного харчування для учнів 1–4 класів, якою охоплено понад 1,6 млн дітей. За словами Прем’єр-міністр України на це виділено понад 2,8 млрд грн. З вересня 2025 року планується розширення програми на прифронтові регіони. Також передбачено 1,2 млрд грн на модернізацію харчоблоків за трьома новими моделями: базова кухня, опорна кухня та фабрика-кухня.

У напрямі професійно-технічної освіти відкрито майже 100 нових майстерень, понад 30 з яких – у 2025 році. Заплановано відкриття ще до сотні майстерень за рахунок 540 млн грн, передбачених у державному бюджеті.

Фонд оплати праці освітян у 2025 році становить 115 млрд грн. Приблизно 500 тисяч педагогів отримують щомісячну доплату, обсяг якої планується збільшити з вересня. Також передбачено кошти на підвищення кваліфікації працівників освіти.

Водночас заробітну плату працівників освіти важко поки що назвати конкурентною та достатньою.

Профспілка працівників освіти і науки України постійно моніторить ці питання, веде соціальний діалог із владою щодо збереження чинних гарантій, виплат відповідно до законодавства, а також забезпечення належного і стабільного фінансування галузі та гідної оплати праці освітянам.

Так, нещодавно було оприлюднено Заяву Профспілки щодо Закону України «Про дошкільну освіту» в частині робочого часу.

За матеріалами – Урядовий портал

Пресслужба Профспілки працівників освіти і науки України

20 березня 2025

Схожі публікації

Нове про доплати за несприятливі умови праці педагогічним працівникам

adminng — Thu, 20 Mar 2025 12:08:48 GMT

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 8.11.2024 № 1286 «Деякі питання оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» з урахуванням змін, внесених постановою Кабміну від 27.12.2024 № 1515, починаючи з 1 січня 2025 року педагогічним працівникам закладів освіти провадяться доплати за роботу в несприятливих умовах праці у розмірі 1300 грн на місяць, а з 1 вересня – 2600 грн.

Тим педагогічним працівникам, які працюють у закладах загальної середньої освіти, включаючи дошкільні відділення, така доплата здійснюється за рахунок окремо передбаченої у Державному бюджеті України на 2025 рік цільової субвенції місцевим бюджетам з виділенням на її виплату 11 997 100 тис грн.

Постановою Уряду № 1515 дозволено виплачувати таку доплату також за рахунок місцевих бюджетів або одночасно з різних місцевих бюджетів.

Педагогам інших закладів та установ освіти таку доплату провадять за рахунок видатків місцевих бюджетів за рішенням органів місцевого самоврядування. Таке право їм надано постановою Кабміну № 1515.

Доплата провадиться відповідно до тарифікації, зокрема й за різними педагогічними посадами. Така доплата нараховується також під час заміни тимчасово відсутніх педагогічних працівників та незалежно від форми освітнього процесу, тобто і при дистанційній формі. Її мають нараховувати педпрацівникам також під час канікул учнів, що не збігається з їх відпусткою, а також при оплаті з погодинного розрахунку, зокрема й за сумісництвом.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабміну № 1286 педагогічним працівникам, які за основним місцем роботи у закладі загальної середньої освіти за основною посадою мають навчальне навантаження менше ставки або виконують обсяг педагогічної роботи менше ставки, доплата встановлюється у встановлених розмірах, незалежно від обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником.

Тобто тим педагогічним працівникам, які мають тижневе навантаження менше норми на ставку, або виконують обсяг педагогічної роботи менше ставки, порядок виплати доплати зберігається (лист МОН від 31.12.2024 № 1/24704-24).

Сума доплати за несприятливі умови праці враховується під час визначення розміру середньої заробітної плати педагогічного працівника для оплати щорічних відпусток, перебування на курсах підвищення кваліфікації, відрядження, тимчасової втрати працездатності тощо.

За інформацією МОН, в обсягах субвенції не враховано видатки на встановлення доплати педагогічним працівникам інклюзивно-ресурсних центрів, вчителям-логопедам, які залучені в заклади загальної середньої освіти для проведення корекційно-розвиткових занять на умовах цивільно-правових угод, учителям-логопедам логопедичних пунктів.

Однак доплата за несприятливі умови праці таким працівникам може виплачуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.

МОН наголошує, що у разі недостатності щомісячних призначень субвенції на виплату доплати, є можливість додаткового виділення коштів для деяких територіальних громад за наслідками проведеного департаментами державних адміністрацій аналізу помісячного розпису міжбюджетних трансфертів за цією бюджетною програмою з повідомленням до МОН.

Щодо наближення видатків за цією бюджетною програмою з червня на лютий-травень, то Держказначейство повідомило МОН про такі зміни до розпису та помісячного розподілу субвенції на зазначені доплати. Наприкінці лютого Казначейством перераховано на рахунки місцевих бюджетів додатковий обсяг субвенції згідно із зазначеними змінами до розпису державного бюджету.

МОН наголошує, що доплата за роботу в несприятливих умовах праці можлива також за рахунок освітньої субвенції, яка спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників певних типів закладів та установ освіти, зокрема й закладів загальної середньої освіти (крім дошкільних підрозділів таких закладів).

Однак ця виплата не повинна призводити до зменшення розміру (чи скасування) інших надбавок і доплат, на які має право педагогічний працівник. Надбавка за складність, напруженість у роботі та доплата за роботу в несприятливих умовах праці регулюються різними нормативними актами і їх встановлення і виплата ніяк не пов’язані одна з одною.

Наголошено на неприпустимості при встановленні доплати за роботу в несприятливих умовах праці педагогічним працівникам, зокрема й в закладах загальної середньої освіти, зменшувати розміри інших надбавок і доплат, зокрема й надбавки за престижність педагогічної праці, яка відповідно до постанови Кабміну від 23.03.2011 № 373 встановлюється у розмірі від 5 до 30% посадового окладу (ставки заробітної плати). Про це та інше йдеться в листі МОН України від 12.03.2025 № 1/4747-25.

При цьому варто ураховувати, що пунктом 3.4.6 Галузевої угоди на 2021-2025 роки Сторони угоди рекомендують керівникам закладів та органів освіти не допускати утворення залишків освітньої субвенції; використовувати їх за цільовим призначенням для виплати надбавок «за престижність педагогічної праці» в максимальних розмірах, встановлення надбавок за складність, напруженість, за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи педагогічним працівникам закладів освіти в повному обсязі без обмеження граничними розмірами за кожною з них.

Пунктом 6.3.20 Галузевої угоди Сторони Угоди рекомендують керівникам закладів та установ освіти забезпечити встановлення надбавок педагогічним працівникам відповідно до постанови Кабміну № 373 в максимальному розмірі, з оплатою за тарифікацією.

Згідно з пунктом 1.4 Галузевої угоди положення Угоди діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів освіти, які перебувають у сфері дії сторін Угоди, і є обов'язковими для включення до колективних договорів.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Як перевірити факт сплати внесків та набутий страховий стаж

adminng — Tue, 02 May 2023 13:12:46 GMT

Як перевірити факт сплати внесків та набутий страховий стаж

Зайдіть на портал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Авторизуйтеся в особистому кабінеті зручним для вас способом:
• За кваліфікованим електронним підписом (КЕП), який можна отримати в ДПС, акредитованому центрі сертифікації ключів, у банківських установах
• За логіном і паролем – можна отримати в територіальних органах Фонду, надавши паспорт та ідентифікаційний код.
Потім обрати розділ «Дані з реєстру застрахованих осіб».

Верховна Рада України прийняла закон щодо змін у підвищенні кваліфікації педпрацівників

adminng — Mon, 17 Apr 2023 09:26:47 GMT

Верховна Рада України прийняла в цілому проект Закону «Про внесення змін до статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у питанні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу (реєстр. №8378).

Законом внесено зміни до статті 51 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, якими в обов'язковому щорічному підвищенні кваліфікації педагогічних працівників шляхом перерозподілу кількості годин, передбачених для цього, виділено не менше 10% загальної кількості годин на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у питанні надання психологічної підтримки учасників освітнього процесу.

Прийняття відповідних змін зумовлено тим, що повномасштабна війна російської федерації проти України критично впливає на стан психологічного здоров'я учасників освітнього процесу та безпосередню організацію навчання. Зокрема, частина учнів перебували чи перебувають безпосередньо в зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території, а отже стали свідками фізичного, сексуального чи психологічного насильства, інших психотравмуючих подій, тому сучасний педагог має володіти інформацією щодо психологічної травми та техніками допомоги здобувачам освіти, має вміти організовувати освітній процес, у тому числі в укритті, спілкувалися з дітьми, що пережили психотравуючі події чи втратили близьких, мати компетентності щодо побудови уроку з врахуванням виключення певних потенційно травмуючих для дитини тем.

За матеріалами – Ліга Закон

Основні зміни в трудовому законодавстві з 1 січня 2023 року

adminng — Mon, 09 Jan 2023 13:31:45 GMT

Нові соціальні гарантії

Верховною Радою України Законом України від 3.11.2022 № 2710-IX затверджено Державний бюджет на 2023 рік (набрав чинності 1 січня 2023 року), яким визначено основні соціальні стандарти.
Із 1 січня 2023 року: мінімальна заробітна плата складатиме у місячному розмірі – 6700 грн; прожитковий мінімум – 2589 грн.
При цьому для основних соціальних та демографічних груп населення прожитковий мінімум у 2023 році буде наступним:
дітей віком до 6 років – 2272 грн;
дітей віком від 6 до 18 років – 2833 грн;
працездатних осіб – 2684 грн;
працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді – 2102 грн;
осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія) – 2093 грн.
Законом № 2710-ІХ (п. 3 Прикінцевих положень) зупиняється з 1.01.2023 дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Основні видатки на освіту і науку передбачено обсягом 142,8 млрд грн., з них: за загальним фондом – 122,1 млрд грн; субвенції – 90,3 млрд грн.
Додалися дві нові субвенції: 1,5 млрд грн – на облаштування безпечних умов у школах; 1 млрд грн – на придбання шкільних автобусів.

Новий Порядок організації військового обліку

Уряд постановою від 30.12.2022 № 1487 затвердив новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Змінами, зокрема, передбачено, що взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа:
призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
військовозобов'язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.
Для ведення персонального військового обліку підприємства здійснюють:
перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік;
доведення до призовників, військовозобов'язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис;
надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних центрів комплектування і забезпечення їх своєчасного прибуття;
подання до відповідних центрів комплектування на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть.
Жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року.
Зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.
Призовники, військовозобов’язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються.

Єдина державна система цивільного захисту

23 грудня 2022 року Кабмін вніс зміни до розпорядження КМУ «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» від 25.03.2020 № 338 і постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9.12.2020 р. № 1236, якими продовжено на всій території України карантин до 30 квітня 2023 року.

Вимоги щодо діяльності пунктів незламності

Кабінет Міністрів постановою від 17.12.2022 № 1401 визначив вимоги щодо розгортання та діяльності пунктів незламності в умовах воєнного стану.
«Пункти незламності» поділятимуться на стаціонарні та мобільні. Розгортання та функціонування пунктів незламності організовується органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання державної та приватної форми власності (за згодою).
Місця розташування пунктів незламності розміщуються на офіційних інформаційних ресурсах центральних та місцевих органів виконавчої влади, в тому числі на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://nezlamnist.gov.ua), органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та інших інформаційних ресурсів державної та приватної форми власності (за згодою), а також на дошках оголошень.

Змінюється Порядок обчислення середньої зарплати

З 1 січня 2023 року змінюється Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.
Передбачається, зокрема, що період призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України визначається як поважна причина і виключається з розрахункового періоду під час обчислення виплат за страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, що дозволяє уникнути зменшення розмірів допомог по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, по безробіттю тощо працівникам, з якими під час військової агресії було призупинено дію трудового договору. Це передбачено постановою КМУ від 2.12.2022 № 1350 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набуває чинності з 1.01.2023.

Відпустки військовослужбовцям під час дії воєнного стану

Законом від 1.12.2022 № 2822-ІХ «Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану» передбачено, що в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення; кожна зі зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець; частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше ніж 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Щодо порушення прав у сфері праці

1 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2806-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці», який спрямований на захист учасників трудових відносин від різних форм мобінгу на робочому місці і встановлення адміністративної відповідальності за такі дії.
Зокрема, Кодекс про адміністративні правопорушення доповнено новою статтею 173-5 «Мобінг (цькування)» такого змісту:
Вчинення мобінгу (цькування) - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 2550 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Вчинення такого діяння групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Варто зазначити також, що 16 листопада 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» (реєстр. № 5748).
Закон визначає мобінг як діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його ділової репутації у формі: психологічного та економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів е-комунікацій; створення щодо нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

Робота за сумісництвом

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 скасована постанова від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а розпорядженням № 1047-р цього ж дня скасований наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».
Визначено, що при укладенні трудового договору про сумісництво необхідно враховувати норму статті 102-1 КЗпП України про те, що сумісництво – це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Тобто при укладенні трудового за сумісництвом працівнику необхідно встановити графік роботи, який є поза робочими часом за основним місцем роботи.
Позиція Профспілки
ЦК Профспілки звернувся до МОН, Уряду та профільного Комітету ВРУ з приводу необхідності відновлення Переліку робіт, які не вважалися сумісництвом у зв’язку зі скасуванням постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» № 245 та звертає увагу, що скасування цього Переліку позбавляє можливості багатьох висококваліфікованих фахівців, серед яких педагогічні, науково-педагогічні працівники, а також працівники відділів та управлінь освіти, інших органів, які переважно є вчителями та викладачами, виконувати зазначені види робіт впродовж основного робочого часу, забезпечуючи налагоджений освітній процес.

Щодо роботи за сумісництвом працівників закладів і установ освіти

adminng — Mon, 09 Jan 2023 13:28:54 GMT

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 No 2352-IX внесено зміни до статті 102-1 КЗпП, яку викладено у новій редакції. Встановлено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи а умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної
особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначалися КМУ. До внесення таких змін питання роботи за сумісництвом регулювалося
також постановою КМУ від 03.04.1993 No 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 No 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій». Але у зв’язку з такими змінами до статті 102-1 КЗпП України постановою КМУ від 22.11.2022 No 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом
працівників державних підприємств, установ і організацій» постанову КМУ No 245 скасовано. Розпорядженням КМУ від 22.11.2022 No 1047-р скасовано також наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 No 43, який містив Перелік робіт, що не вважалися сумісництвом і виконання яких з дозволу керівників могли здійснюватися впродовж основного робочого часу без утримання заробітної плати. Зокрема роботою, яка не вважалася сумісництвом, пунктом 3 Переліку визнавалася педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Саме цей вид роботи виконували педагогічні працівники методичних установ, закладів післядипломної освіти, органів управління освіти, інших установ та закладів, викладаючи предмети, курси, працюючи учителями, викладачами, керівниками гуртків у закладах загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної, вищої чи фахової передвищої освіти та отримували за цю роботу оплату з погодинного розрахунку, одночасно з зарплатою за основним місцем роботи. Відтепер при продовженні виконання такої педагогічної роботи поза основним місцем, доцільно відкоригувати графіки роботи, в першу чергу за основним місцем, бо розклади занять та уроків у школі та інших закладах, де вона виконується, значно складніше, а то й їх неможливо змінити. Доречним буде зорієнтуватися на нормах КЗпП України, а саме статті 60, яка унормовує питання гнучкого графіку роботи, статті 60-2, що унормовує питання дистанційної роботи.
Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу. Гнучкий режим може встановлюватися, зокрема за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи без дотримання вимог щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.
Дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. При дистанційній роботі працівник
розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. Щодо оплати праці педагогічних працівників закладів та установ освіти, зокрема, Центрів професійного розвитку педагогічних працівників, Інклюзивно- ресурсних центрів, які виконують викладацьку роботу поза основним місцем роботи на умовах сумісництва, то вона здійснюється на умовах тарифікації, тобто у щомісячно встановленому розмірі залежно від обсягу тижневого навчального навантаження. Стосовно оплати праці керівних та інших педагогічних і непедагогічних працівників, які виконують викладацьку роботу в тому самому закладі освіти, зокрема у закладі загальної середньої освіти, то це питання врегульовано пунктом 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 No 102, який на даний час є чинним і не зміненим.
ЦК Профспілки звернувся до вищих органів влади з пропозиціями затвердити перелік робіт, які не є сумісництвом, виконання яких можливе впродовж основного робочого часу з оплатою праці за всіма місцями педагогічної роботи в межах до 240 годин на рік.

Лікарняні – 2023: що змінилося?

adminng — Mon, 09 Jan 2023 13:24:10 GMT

З 1 січня 2023 року набула чинності оновлена редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до якої уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві визначено Пенсійний фонд України.

Для отримання фінансування по лікарняних від Пенсійного фонду України роботодавцю, як і раніше, необхідно подати заяву-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам кошти.

Форма заяви-розрахунку залишилась незмінною. Умови здійснення виплат за лікарняними працівникам також не змінились. Оплата лікарняних здійснюється роботодавцем, як це було і раніше – 5 днів за рахунок власних коштів, починаючи з шостого дня – за рахунок страхових коштів. А у випадку лікарняних внаслідок нещасного випадку на виробництві – з 18 дня непрацездатності.

При цьому, Закон скоротив час, протягом якого роботодавцям за поданими заявами-розрахунками мають надходити страхові кошти для виплати лікарняних від Пенсійного фонду України. Якщо раніше Фонд соціального страхування України (ФССУ) перераховував кошти роботодавцям протягом 10-ти днів після надходження заяви-розрахунку, то Пенсійний фонд України має здійснювати таке фінансування протягом 3-х днів після надходження заяви-розрахунку.

Така заява-розрахунок починаючи з 1 січня 2023 року подається до Пенсійного фонду України через особистий електронний кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг.

Функціонал пункту меню «Заяви-розрахунки» особистого кабінету страхувальника дає можливість пошуку та перегляду заяв-розрахунків згідно визначених критеріїв: період реєстрації листків непрацездатності, тип заяви-розрахунку (за електронними листками непрацездатності); здійснення формування (редагування) та відправки заяви-розрахунку до Пенсійного фонду України.

Під час формування заяви-розрахунку використовується інформація з електронного листка непрацездатності та Реєстру застрахованих осіб.

В той же час до заяви-розрахунку можна додавати коментарі, пояснення та, за необхідності, скановані копії документів, які можуть бути використані при прийнятті рішення щодо фінансування.

Важливо!

Для поліпшення якості обслуговування та пришвидшення автоматизованого опрацювання заяв-розрахунків, максимальну кількість листків непрацездатності в одній заяві-розрахунку обмежено до 200 штук.

Для уникнення помилок, при заповненні заяви-розрахунку використання лапок у назві суб’єкта господарювання не допускається.

Роботодавцям, для подання заяв-розрахунків, не потрібно укладати з Пенсійним фондом України договір про визнання КЕП , як це було передбачено раніше у взаємовідносинах із ФССУ.

Роботодавці, які з певних причин не можуть користуватись електронним кабінетом на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, можуть скласти заяву-розрахунок в паперовій формі та подати її до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України.

За матеріалами – Пенсійний фонд України

Внесено зміни до порядку розрахунку лікарняних: рішення Уряду

adminng — Thu, 29 Dec 2022 12:12:21 GMT

Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2022 року № 1350 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набирає чинності з 1 січня 2023 року.

Зміненим пунктом 3 Порядку № 1266 передбачається, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування – період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності).

У розрахунковому періоді не враховуються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин:

тимчасова непрацездатність;
відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
відпустка без збереження заробітної плати,
призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески (ЄСВ).

Новою редакцією пункту 30 Порядку № 1266 встановлено, що у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, на умовах цивільно-правового договору, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, обчислення середньої зарплати (суми заробітної плати) здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у формі документа на папері – на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

Постановою № 1350 внесено зміни до низки інших постанов КМУ щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України, а також наведено перелік постанов КМУ (окремих норм), що втратили чинність.